Главная » 2016 » Вересень » 19 » Михайло Грушевський
18:39
Михайло Грушевський

Михайло Грушевський – видатний український історик.

Політична та громадська діяльність Михайла Грушевського

Народився Михайло Грушевський 29 вересня 1866 року в містечку Холмі, в родині педагога-славіста. Дід Грушевського, який благословив свого онука на навчання у Києві в університеті Святого Володимира, був за життя нагороджений двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом святого рівноапостольського Володимира, – і йому було подаровано дворянство. На Кавказі пройшли дитячі роки Грушевського.

До школи Михайло пішов пізно. Батько, досвідчений педагог, віддав його до нижчої кляси, ніж дитині роками належалося, дарма що він був дуже добре з дому підготовлений до тої кляси. Боявся, щоб хлопець не мав труднощів у науці. До того ж школа була чужа, російська, і батьки хотіли довше мати дитину під своїм оком.

Навчаючись в університеті він працює під керівництвом Володимира Антоновича. Вже будучи на третьому курсі Грушевський написав свою першу наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века», за яку він отримав в 1890 році золоту медаль.

Очолював Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. Перебуваючи у цьому місті він створює бібліотеки і музеї. Заснував Львівську школу істориків України. Грушевський як учитель був дуже ввічливий і приступний. До молодих студентів не говорив інакше, як «пане-товаришу». І справді був для них прихильним товаришем. Він усе вмів заохочувати молодь до праці, давав поради у важких питаннях, підтримував знеохочених. Часто запрошував студентів до своєї хати, де мав чудову бібліотеку; у кожній хвилині двері його хати були для них відчинені, він ніколи не шкодував свого дорогоцінного часу на балачки з «недопеченими» вченими.

Наймасштабнішою працею Грушевського є багатотомник «Історія України- Руси». Його велика Історія України-Руси має дев’ять томів, понад 6000 сторінок друку. Є одним із засновників Української Національно-Демократичної партії.

В роки Першої Світової війни був відправлений російською владою (яка досить вороже ставилась до діяча) в заслання до Симбірська. Також в нього було відібрано посаду професора у Львівському університеті. З 1916 року розпочинає активну політичну діяльність. Михайло Грушевський був обраний головою Української Центральної Ради. На уряді голови Центральної Ради Грушевський пробув тринадцять місяців. У березні 1919 року був змушений емігрувати до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні як представник закордонної делегації УПСР. Там розгорнув активну публіцистичну й наукову діяльність. Став одним із засновників громадської міжнародної організації – комітету незалежної України та заснував Український соціологічний інститут. 1923 року був обраний академіком ВУАН. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівникомісторико-філологічного відділу. Очолював археографічну комісію ВУАН. Через шість років його обрають дійсним членом Академії наук СРСР.

Однак невдовзі ситуація змінилася. Лабети сталінщини не обминули і М. С. Грушевського. Навколо нього виникла атмосфера недовіри, а то й ворожнечі. Утворилася опозиція із числа політичних діячів та вчених, яка розгорнула проти нього систематичне цькування. В березні 1931 р. М.С. Грушевський змушений був залишити Київ і переїхати до Москви. Тут його заарештували (інкримінували участь у так званому Українському національному центрі), але через деякий час звільнили.

Незважаючи на вік і стан здоров'я (він практично втратив зір), М.С. Грушевський продовжує багато працювати: відвідує архіви та бібліотеки Москви, займається літературознавчою роботою. Він був ще повний наукових задумів. Та все пережите дало знати про себе. 25 листопада 1934 р. під час відпочинку та лікування у Кисловодську М.С. Грушевський помер

Просмотров: 254 | Добавил: Admin
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Створити безкоштовний сайт на uCoz